omp (Oh My Pi) + JoinGonka Gateway: агент із ролями моделей

Крок 1: встановити omp. Офіційні способи з README проєкту:

# macOS and Linux
curl -fsSL https://omp.sh/install | sh

# Homebrew
brew install can1357/tap/omp

# via Bun (requires Bun 1.3.14 or newer)
bun install -g @oh-my-pi/pi-coding-agent

# Windows (PowerShell)
irm https://omp.sh/install.ps1 | iex

Крок 2: отримати ключ. Зареєструйтеся на gate.joingonka.ai/register, підтвердьте адресу та створіть ключ із префіксом jg- у розділі «API-ключі». Один ключ і один баланс діють для всіх моделей мережі.

Крок 3: запустити інсталятор.

npx @joingonka/setup --tool omp

Інсталятор запитає ключ — в аргументах командного рядка він не передається, щоб не осісти в історії оболонки, — і зробить чотири речі:

• пропише провайдера joingonka у ~/.omp/agent/models.yml: адресу шлюзу, протокол openai-completions, ключ літералом і три моделі мережі зі справжніми вікнами контексту та стелями відповіді; файл отримає права 600;
• встановить модель за замовчуванням — modelRoles.default у ~/.omp/agent/config.yml — на DeepSeek V4 Flash, але тільки якщо роль порожня або вказує на модель, що пішла з мережі: чужий вибір він не перехоплює, а підказує, як перемкнутися;
• перед записом зробить резервну копію попереднього файлу, а решту провайдерів, ролей і коментарів залишить як були;
• наприкінці надішле живий запит на шлюз і прямо скаже, чи прийнято ключ, адресу та модель.

Іншу модель за замовчуванням задає прапорець --model зі скороченням deepseek, glm або minimax — явно вказана модель записується завжди. Для дотфайлів і серверів є режим без запитань, ключ у ньому береться зі змінної середовища:

JOINGONKA_API_KEY=jg-your-key npx @joingonka/setup --tool omp --model glm --non-interactive

Нестандартне розташування конфігів інсталятор враховує сам: іменований профіль (OMP_PROFILE) і перенесений каталог агента (PI_CODING_AGENT_DIR). Спадковий models.json він переносить у models.yml так само, як зробив би сам omp, — попередні провайдери не зникнуть. А якщо поруч лежить старий settings.json без config.yml, інсталятор не стане створювати config.yml, щоб omp не пропустив власне перенесення налаштувань: він попросить один раз запустити omp і повторити команду.

Все, що робить інсталятор, можна написати руками. Файлів два, і в кожного своя робота: models.yml описує провайдерів і моделі, config.yml зберігає налаштування — зокрема те, яка модель стоїть на якій ролі.

# ~/.omp/agent/models.yml
providers:
  joingonka:
    baseUrl: https://gate.joingonka.ai/v1
    api: openai-completions
    apiKey: jg-your-key
    models:
      - id: deepseek-ai/DeepSeek-V4-Flash-0731
        name: DeepSeek V4 Flash (Gonka)
        input: [text]
        contextWindow: 380000
        maxTokens: 32768
        reasoning: true
      - id: zai-org/GLM-5.3-Flash
        name: GLM-5.3 Flash (Gonka)
        input: [text]
        contextWindow: 390000
        maxTokens: 8192
        reasoning: true
      - id: MiniMaxAI/MiniMax-M2.7
        name: MiniMax M2.7 (Gonka)
        input: [text]
        contextWindow: 200000
        maxTokens: 8192

# ~/.omp/agent/config.yml
modelRoles:
  default: joingonka/deepseek-ai/DeepSeek-V4-Flash-0731

Ключ літералом — найбезпроблемніший варіант: omp стартує з будь-якого середовища, а файл достатньо закрити командою chmod 600 ~/.omp/agent/models.yml. Хочете тримати ключ поза файлом — впишіть у apiKey ім'я змінної, наприклад JOINGONKA_API_KEY, і експортуйте її в оболонці, звідки запускаєте omp: саме такий порядок розв'язання ключа описано в документації проєкту.

Необов'язкове поле cost (ціна за мільйон токенів) потрібне лише для оцінки вартості сесії в інтерфейсі omp. Інсталятор вписує туди живу ціну шлюзу на момент встановлення; у ручному конфізі поле можна опустити — до вашого рахунку ця оцінка стосунку не має, фактичні витрати показує кабінет.

Селектор моделі записується як provider/model-id. Ім'я провайдера відділяється по першій косій рисці, тому ідентифікатори мережі з власною косою рискою пишуться як є: joingonka/deepseek-ai/DeepSeek-V4-Flash-0731. Замість правки config.yml роль можна призначити з інтерфейсу — командою /model усередині сесії або в майстрі omp setup.

В omp модель обирається не одна на все, а за ролями — це і є головний важіль налаштування. Вбудовані ролі для діалогу: default, smol, slow, plan, commit, task, tiny, memory, advisor та vision. Призначати всі не потрібно: незадані smol та slow спочатку беруть модель ролі default, субагенти без ролі task працюють на моделі поточної сесії, commit та tiny йдуть слідом за smol. Конфігурація з одного рядка default — повністю робоча.

Ділити ролі між моделями мережі варто не заради економії — ціна у DeepSeek V4 Flash, GLM-5.3 Flash та MiniMax M2.7 одна, — а заради поведінки та ємності: модель, що міркує, краще планує, модель з довгим запитом краще пише, а фонові дрібниці немає сенсу ставити в одну чергу з основним завданням.

# ~/.omp/agent/config.yml
modelRoles:
  default: joingonka/deepseek-ai/DeepSeek-V4-Flash-0731
  slow: joingonka/zai-org/GLM-5.3-Flash
  plan: joingonka/zai-org/GLM-5.3-Flash
  tiny: joingonka/MiniMaxAI/MiniMax-M2.7

retry:
  fallbackChains:
    default:
      - joingonka/zai-org/GLM-5.3-Flash

Блок retry.fallbackChains — страховка на годину пік: коли основна модель вперто відповідає 429, omp передає залишок ходу наступному запису ланцюжка, а після паузи повертається до основної. Ключем ланцюжка може бути роль, конкретна модель або весь провайдер (joingonka/*).

На один запуск роль перевизначається прапором: omp --model slow запускає сесію на моделі ролі slow, а --smol, --slow та --plan підміняють модель самої ролі. Всередині сесії Ctrl+P гортає моделі ролей, а /model відкриває вибір; у вкладці Roles там же призначаються ролі та їхні запасні.

До значення ролі можна дописати рівень роздумів — :low, :medium, :high. Це синтаксис omp, а як рівень розуміє конкретна модель, залежить від неї самої: у GLM-5.3 Flash, наприклад, це двійковий перемикач — подробиці в огляді моделі. І ще одна корисна деталь: ролі можна перевизначити для одного репозиторію файлом <repo>/.omp/config.yml з тим же блоком modelRoles. Провайдери та ключі при цьому залишаються в домашньому каталозі, так що ключ у репозиторій не потрапить.

Спочатку переконайтеся, що omp бачить провайдера:

omp models joingonka

У відповідь приходить таблиця з трьох рядків з вікнами контексту та стелями відповіді з models.yml, округленими до тисяч (вивід скорочено: у omp є ще колонки thinking та images):

joingonka (3)
model                                context  max-out
deepseek-ai/DeepSeek-V4-Flash-0731      380K      33K
MiniMaxAI/MiniMax-M2.7                  200K     8.2K
zai-org/GLM-5.3-Flash                   390K     8.2K

Далі — разовий прогін без інтерфейсу. Покладіть у порожній каталог файл з очевидною помилкою і попросіть її знайти:

omp -p "Read calc.py and tell me in one sentence whether it has a bug."

Агент має сам викликати інструмент читання і відповісти по суті — із зазначенням виразу, де помилка. У нашому прогоні 21 вересня 2026 цей цикл — запит, виклик інструменту, результат, відповідь — чисто пройшли DeepSeek V4 Flash і GLM-5.3 Flash; про MiniMax M2.7 — останній рядок таблиці нижче.

Третя перевірка — з боку шлюзу: в кабінеті в розділі «Використання» запит з'явиться в розбивці «За моделями», а в блоці «За ключами» оновиться час останнього запиту. Якщо там порожньо, omp ходить до іншого провайдера: подивіться, що стоїть на ролях, командою omp config get modelRoles.

Якщо щось пішло не так, діагноз зазвичай читається прямо з повідомлення:

Агентний інструмент витрачає токени інакше, ніж чат: до кожної вашої фрази omp додає системний промпт та описи інструментів, а завдання зазвичай займає кілька кроків. У нашому прогоні навіть з єдиним увімкненим інструментом читання кожен крок ніс близько 3,5 тисяч вхідних токенів; з повним набором буде більше. Тому ціна за токен тут вирішує.

Через JoinGonka Gateway токени коштують $0.0069 за мільйон на вході та $0.021 за мільйон на виході — ціна однакова для всіх моделей мережі та підставляється на цій сторінці з живого джерела.

Оцінки в правій колонці — за цінами на вересень 2026. Для порівняння — як взагалі можна платити за моделі в omp:

Рядок стану omp показує оцінку вартості сесії. Рахується вона за полем cost з models.yml: інсталятор вписує туди ціну шлюзу на момент встановлення, а доларова ціна в мережі плаває разом із курсом GNK, тому оцінка — орієнтир. Точні витрати та залишок — у кабінеті, у розділах «Використання» та «Білінг». Чому вибір за замовчуванням впав на DeepSeek V4 Flash, детально розібрано в огляді моделі.

Режим підтверджень. Типово omp працює в режимі yolo: сам схвалює читання, запис і запуск команд. На власному проєкті це зручно, а на чужому коді — привід посилити режим або піти в контейнер:

omp config set tools.approvalMode write

У режимі write агент питає дозвіл лише на виконання команд, у always-ask — ще й на запис. На один запуск те саме задає прапорець --approval-mode. Це властивість самого omp, від провайдера моделі вона не залежить.

Pi та omp — родичі з різними конфігами. Налаштування одного інструмента не передається другому: каталоги, формати й імена полів у них свої.

Кілька середовищ. Іменований профіль (omp --profile work або змінна OMP_PROFILE) переносить усі налаштування в ~/.omp/profiles/<name>/agent — зручно розвести робочі та особисті ключі. Поточний каталог агента друкує omp config path.

Якщо агент потрібен у редакторі. omp уміє працювати всередині Zed за протоколом ACP — це той самий агент із тими самими налаштуваннями, вдруге прописувати провайдера й ролі не потрібно.